2016-11-05

Пӧдтӧм муслун

Комын арӧс…Кымын во нин Кира пасйӧ ассьыс нимлунсӧ ӧткӧн. Кытчӧкӧ мунны, йӧзӧ петны сылы  абу окота. Ачыс некодӧс жӧ оз чукӧстлы ни.

...Нывъяс вӧліны ӧти сиктысьӧсь. Школа помалӧм бӧрын мунісны велӧдчыны Сыктывкарса университетӧ. Шуд вылӧ, найӧс овмӧдісны ӧтуволанінса ӧти жырйӧ. Студенталан кад, кыдзи и став том йӧзлӧн,медся гажа да пӧсь кад.  Юля сійӧ жӧ воас тӧдмасис карса зонкӧд да вуджис овны сы ордӧ. А Катяӧс да Кираӧс овмӧдісны мӧд жырйӧ. Налы соседъясӧн вӧліны кык ныв — Валя да Зина, а орчча жырйын олісны кык зон Коля да Паша.  

     Коляӧс ичӧтик туша да ёсиник вомдор вӧснаыс нывъяс шулісны «шырӧн». Сійӧ пыр радейтіс шмонитны.  А Паша  вӧлі кузь тушаа да кос. Сійӧ первойсӧ вӧлі зэв полысьӧн. Нывъяскӧд вочаасьлігӧн, зон ниртчывліс стен бердӧ. Кира да Катя унаысь на гусьӧник серавлісны сы вылын, нерыштлісны ас костаныс , кыдзи сійӧ ветлӧдлӧ.   

      Рытъясын кар кузя шӧйтны Кира эз радейтлы. Сійӧс эз кыскыны шыа да йӧзаинъяс. Велӧдчанінысь локтӧм бӧрын окота вӧлі прӧстӧ пукыштны жыръяс… шойччыштны. Мукӧддырйи кадсӧ коллялісны небӧгаинын, гижисны конспектъяс. Но томлуныд  томлун и эм. И том йӧзлы колӧ ӧта-мӧдыскӧд варовитны, ёртасьны.

     Ӧтуволанінад пыр мыйкӧ да мыйкӧ кузя шыӧдчыссьӧ орчча жырйын олысь дінад. Нывъяс тшӧкыда пыравлісны зонъяс дорӧ рытпукны.  То блин пӧжыштасны да пыртасны гӧститӧдны зонъясӧс, то деревняысь мӧдӧдӧм шаньгаясӧн окота лоӧ чӧсмӧдлыштны найӧс. Шмонитны радейтысь зонъяслӧн анекдот висьталӧм бӧрын нывъяс сераласны кынӧм висьмытӧдзныс. 
      Тані и чужис Кира сьӧлӧмын радейтчӧм. Ныв первойсӧ эз гӧгӧрво та йылысь. Но мӧд сиктӧ практика вылӧ ветлігӧн сылы мыйкӧ оз вӧлі тырмы, мыйкӧ майшӧдліс нывлысь сьӧлӧмсӧ. Велӧдчыны воӧм бӧрын да Пашаӧс аддзӧм бӧрын гӧгӧрвоис , мый вӧлӧм оз тырмы.  Быттьӧ гӧгӧрбок югдіс и нывлы лои долыд да лӧсьыд. Да и зонъяс шуисны, мый натӧг вӧлі гажтӧм.

     Паша «быдмис» Киралӧн син водзас. Сійӧ ачыс «вӧчис» асьсӧ: заводитіс сёрнитны нывъяскӧд, волысьны накӧд. 
Быд пӧрйӧ Паша  чуймӧдліс сійӧс. Ныв шуас да и вунӧдас, а зон вӧчас. Кира ӧтчыд гарыштіс, мый некор на эз видлы кокос, а мӧд луннас нин жыр пасьтала ӧвтіс кокос дукӧн.



 Мӧдысь отсыштіс Киралы вӧчны дипломнӧй удж. Ныв вештысис сылы сьӧмӧн,а  рытнас нин зон пырис на дорӧ «Мачо» тортӧн. 



Ӧти асылӧ мыссьыны петігӧн Кира син водзын лои шонді, кодӧс вӧлі серпасалӧма краскаясӧн да ӧшаліс ныв ӧдзӧслы паныда стенмын.  Киралӧн петіс нюмыс и сійӧ пыр жӧ гӧгӧрвоис, кодлӧн тайӧ уджыс.  

  
     Ӧти рытӧ  Кира кольччис Пашакӧд кыкӧн. Жырйын сулаліс чӧвлун. Эз сюрны кывъясыс ни ӧтикыслӧн, ни мӧдыслӧн. Медым торкны тайӧ нюжалысь чӧвлунсӧ, а гашкӧ и водзджык нин дасьтылӧма, Паша  точнитіс музыка. Мыла гӧлӧса зон, Пашалӧн ӧти сиктсаыс, сьыліс: «Ме тэнӧ радейта, но тайӧс тэ он тӧд». Киралӧн вазисны киясыс, чужӧмас ыльӧбтіс вирыс. Сылы окота вӧлі му пырыс мунны. Бур, мый ӧдзӧсӧ тотшкӧдчисны…Тайӧ Коля локтӧма гуляйтанінысь. Кира звирк чеччыштіс улӧс вывсьыс да кӧсйис петны аслас оланінӧ. Сэки син бӧжнас сійӧ аддзывліс Колялысь зэв аслысног ёся видзӧдлӧмсӧ. Но Кира вӧлі тырӧма яндзимӧн да ӧдйӧджык вошыштіс.

          …А кор ӧтлаын пос кузя лэччигӧн Кира кӧсйыліс кутыштны Пашаӧс коскӧдыс, сійӧ вештіс нывлысь кисӧ.  Та бӧрын ныв  асьсӧ зілис кутыштны, эз петкӧдлы ассьыс зон дорӧ кыскӧмсӧ. Но век жӧ ставсӧ ас пиын кутны сылы вӧлі сьӧкыд.  

     Ӧтчыд Кира да  Катя чаюйтісны орчча жырйын олысь Зина дорын. Сыкӧд сідз жӧ бура волысьлісны. Киралы окота лои восьтыны сьӧлӧмсӧ Зиналы. Ныв  шуаліс Паша  йылысь, кутшӧм сійӧ шань, вежӧра, тӧлка зон, кыдзи сылӧн быд пӧрйӧ тіпкӧ сьӧлӧмыс и кутшӧм сійӧ колана сылы. Шудӧн тырӧм Кира эз казявлы, кыдзи вежсьыліс Зиналӧн чужӧмыс, вежыньтчыліс вомыс, векыштчыліс льӧбйыс. Та йылысь сылы бӧрыннас висьталіс Катя.

     Сӧмын кад кольӧм мысти нин Кира тӧдмаліс, мый Паша да Зина вӧлӧмкӧ аддзысьлывлӧны. Та йылысь висьталіс зон жырйын ӧтлаӧдӧм кык крӧвать. И тайӧ дойдіс нывлысь сьӧлӧмсӧ, жугӧдіс сылысь  сӧстӧм эскӧмсӧ. Ныв эз вермы водзсасьны аслас сьӧлӧм кылӧмъяскӧд. Сійӧ казявліс, мый Паша пыр жугыль, но эз кӧсйы пырны ныла-зонма костӧ. Паша  эз вунӧдлы Кира йылысь, гижліс Смс-каяс, чолӧмавліс быд праздникӧн. Кира гижавліс Смс-каяссӧ блокнотӧ и эз ӧтчыдысь лыддьыв. Коркӧ ӧтчыд сійӧ звӧнитіс Киралы:
 Гашкӧ, аддзысьлам?
Чайтан, колӧ?
 Ме думысь колӧ. Лёкджык оз нин ло.
— Огӧй…
И Кира эз мун Паша дінӧ. Сійӧ аслас киясӧн пӧдтіс морӧс пытшсьыс  ыпъялысь бисӧ.

     А вӧлӧмкӧ сэки Зина да Паша костті сьӧд кань котӧртлӧма и сы вӧсна зон кӧсйӧма аддзысьлыны Киракӧд. Сёрӧнджык нин Паша ачыс висьталіс та йылысь Киралы, кор найӧ бӧръяысь аддзысьлісны «Куслытӧм би» дорын.

  

     Вӧлі сентябрь пом. Ывлаын сулаліс «баба гожӧм». Кок уланыс кышӧдчисны коръяс. Кытыськӧ петӧм небыдик тӧлыс легӧдыштіс коръясысь кушмӧм пуяссӧ, ворсӧдчис Киралӧн кузь юрсиӧн, кодӧс талун ныв  эз кы кӧсаӧ. 



Найӧ восьлалісны чӧла. Кывъясыс быттьӧ дзебсьӧмаӧсь вӧлі тайӧ арся серпасас.  Быттьӧ и ывлавылыс, и паныдасьлысь йӧзыс жалитісны кык полысь  радейтысь сьӧлӧмӧс. 

     А  бӧрын Смс-каын зон гижис: «Прӧстит менӧ, йӧйӧс. Меным не лоны   татшӧм шензьӧдана нылыскӧд. Гашкӧ, медводдзаысь и медбӧръяысь кодлыкӧ вӧлі кола».

     …Талун асыв Кира садьмис водз. Кыдз и пыр, пуктіс шонтыны чайник. Сэсся восьтіс ӧшинь, точнитіс музыка да заводитіс вӧчны зарядка. Сійӧ велаліс овны ӧтнасӧн.  Чай юӧм бӧрын пасьтасис да ньӧжйӧник петіс. 
Ӧдзӧссӧ восьтӧм бӧрын Кира чуймис: сы водзын сулаліс киас  дзоридзысь букет да торт тыра Коля. Нывлӧн алӧймыштісны банбокъясыс, петіс нюмыс: 
Тэ нин кысь усин? Чолӧм!
Енэжсьыс. Со, тайӧ тэныд! и мыччис дзоридзысь букетсӧ да тортсӧ Киралы. 
— Аттьӧ! Меным зэв нимкодь. Лок пырам, мый ми тан сулалам?
Найӧ пырисны жырйӧ, кытчӧ гежӧда волісны йӧз.  Тані Киралӧн вӧлі зэв сӧстӧм да кыпыд. 
— Тэ ӧтнад олан?
— Да... А тэ?
— Ме тшӧтш. Сідз некодӧс эг и паныдав. Буракӧ чужсьӧма ӧти мортӧс радейтысьӧн...Коля джӧмдыштліс, но сёрнитіс водзӧ:  Помалі университеттӧ да велӧдчи серпасасьысьӧн. Ӧні сійӧн и уджала.

Кира кисьталіс тшай да вундаліс торт. Сылы вӧлі кокни сёрнитны Колякӧд, быттьӧ нэм чӧжыс вӧлӧмаӧсь медся матысса йӧзӧн.

...Колялӧн мунӧм бӧрын Киралы син улас уси тумбочка вылын сулалысь открытка, кытчӧ вӧлі серпасалӧма коркӧясякодь  стенмын ӧшалысь шонді.


     

Комментариев нет:

Отправить комментарий